Як Україні отримати користь з промислових відходів

Паризьке метро, ​​траса для автогонок NASCAR, найвища будівля Бурдж Халіфа в Дубаї. При будівництві цих об’єктів використовувалися золошлакові відходи метзаводів або електростанцій (утворилися внаслідок спалювання вугілля) – як альтернатива традиційним будівельним матеріалам. Напевно, не потрібно переконувати, що вийшло і якісно, ​​і економно.

Нещодавно з колегами з інших компаній знову згадували ці приклади під час конференції з управління відходами, яка проходила в Києві. І знову у залу виникло німе питання: а чому ж в Україні не робити так само? В країні, яка явно не може дозволити собі зайві витрати. Де слово «дороги», як і раніше, викликає сумну посмішку. А проблема відходів (як промислових, так і побутових) вже мало не загроза національній безпеці. Спроби змінити ситуацію сьогодні, по суті, видно тільки з боку бізнесу.

АрселлорМіттал Кривий Ріг шукає шляхи, як використовувати шлаки в сільському господарстві. Завод побудував ділянку дороги з використанням шлаків на території свого підприємства і зараз тестують його під вагою БелАЗ і КРАЗів. Ми, ДТЕК, вже розробили проектно-кошторисну документацію на ремонт 1 кілометру траси для громадського користування у Львівській області з використанням золошлаків. Наші партнери – компанія Recycling Solutions – просуває шлаки як матеріал для будівництва будинків.

На руках у кожного – стопки висновків і досліджень, що шлаки придатні для цих цілей, і не тільки не поступаються натуральним матеріалам, а за деякими характеристиками навіть перевершують їх. Також, що це абсолютно безпечна сировина. Це переконує компанії за кордоном, куди експортується значна частка всіх відходів української промисловості, які можна переробити. Все більше довіри і розуміння ми бачимо серед покупців з бізнесу і всередині країни.

Найскладніше – з чиновниками. Без їх участі досягти майже 100% переробки промислових відходів, як в Європі чи ряді країн Азії, – буде складно і довго. Роль держави важлива і в плані змін нормативної бази, яка поки ще кульгає, і в усуненні перешкод в плані логістики, бюрократії, інших питань. Нарешті, хтось же повинен достукатися до будівельників доріг і звернути їх увагу на явні вигоди шлаків – може і їх стало б менше.

Керівник екологічного напряму компанії ДТЕК Ірина Вербицька

Коментарі facebook

коментар

Post Author: ecoprostir