Кабінет міністрів повинен відмовитися від планів спорудження застарілих та неефективних ГЕС та ГАЕС, які несуть небезпеку довкіллю і не враховують інтересів місцевих громад.
Про це сьогодні під час прес-конференції Національного екологічного центру України повідомили учасники семінару «Урядова Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року – проблеми, загрози для довкілля та людей, слово громадськості».
«Реалізація Програми розвитку гідроенергетики загрожує остаточним знищенням найбільших річок України – Дніпра, Південного Бугу, Дністра і їхніх басейнів, незліченної кількості природних, культурно-історичних пам’яток українського народу, викличе примусове переселення тисяч і тисяч людей, вкрай загострить і так важку ситуацію із постачанням питної води в країні. Вважаємо неефективною політику Уряду у захисті довкілля і прав громадян, а також у боротьбі із корупційними схемами. Віримо, що громадянське суспільство подолає ці виклики, а рівність перед законом та повага до екоімперативу буде втілена в життя», – таку позицію висловив голова Національного екологічного центру України, доктор біологічних наук Ярослав Мовчан.
«Уряд України повинен зупинити впровадження Програми, оскільки вона не була представлена та узгоджена з позицією місцевих громад. Нас не інформували згідно вимог міжнародних конвенцій про ризики та загрози таких проектів, Звертаємось до місцевих громад, землям яких загрожують агресивні наміри гідроенергетиків, об’єднатися і стати на захист свого природного права жити на прабатьківській землі; закликаємо громадські організації надавати організаційну та правову допомогу громадам у протидії агресивній діяльності гідроенергетиків. На жаль, наша влада розуміє лише мову сили», – вважає депутат Канівської міськради Юрій Гамалій.
«Функціонування управління існуючих гідроенергетичних об’єктів, будівництво нових повинно виконуватись із врахуванням негативних тенденцій в довкіллі, що можуть бути спровоковані змінами клімату. Насамперед це інтенсифікація процесів аридизації клімату, що призводить до зменшення водності клімату», – кліматолог, доктор географічних наук Світлана Бойченко.
«Внаслідок нинішніх планів уряду ми можемо втратити значні культурні та історичні пам’ятки нашого народу. Зокрема, неприйнятною треба назвати ідею спорудження Канівської ГАЕС, яка знищить село Бучак. Натомість воно має стати національним історико-культурним та туристичним об’єктом, що зберігає пам’ять про наше минуле і нашу культуру для нащадків. Має бути свій проект «шляху Саньяго», це спосіб боротьби із нищенням нашої пам’яті. У нас має бути створена Тарасова стежина – і вона має проходити цими місцями. Треба цими ідеями об’єднувати суспільств», – так вважає кінорежисер, член-кореспондент Академії мистецтв України Михайло Ільєнко.
«Наголошуємо, що гідроенергетика в українських умовах є не лише згубною для довкілля і людей, а також неефективною с точки зору сучасної економіки та науки. Нові проекти мають ухвалюватись за екологічними та енергетичними стандартами європейського співтовариства, бути публічними та прозорими, проходити експертну оцінку відповідності принципам збалансованого розвитку. Ми маємо відновлювати природні русла наших річок, що є життєво необхідним для суспільства. Ми маємо знайти впливові інструменти та важелі впливу громадськості на владу і про це теж також йдеться на нашому семінарі» – керівник проекту, кандидат геологічних наук Руслан Гаврилюк.
