2017 рік став доволі продуктивним для нових політик та прогресивних змін у сфері охорони довкілля та сталого управління природними ресурсами. Екологічні питання вперше увійшли до Плану дій уряду, а Україна залишила лаву штрафних низки міжнародних угод.
Основні екологічні підсумки року під час брифінгу презентував міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.
Оцінка впливу на довкілля
Одним із найважливіших здобутків Семерак назвав відмову від недосконалої та неефективної екологічної експертизи, яку часто викликала асоціації з корупцією.
На її заміну на днях офіційно почав працювати механізм оцінки впливу на довкілля, який є основним для країн Європейського Союзу. За допомогою цього інструменту на етапі планування господарської діяльності оцінюються усі можливі наслідки запланованої діяльності на довкілля та здоров’я людей.
Важливим елементом є те, що чітко визначені усі види діяльності, на які розповсюджується дія нового механізму. Разом із запровадженням в Україні оцінки впливу на довкілля, було презентовано он-лайн інструмент Єдиний реєстр , де будуть розміщені усі підзаконні акти до закону, й будуть відображені усі процедури оцінки впливу.
Семерак зазначив, що реєстр є також суттєвим антикорупційним інструментом.
Однак, ще не запрацювала в Україні процедура екологічної оцінки урядових планів і програм – стратегічна екологічна оцінка. Міністр запевнив, що для усі підґрунтя для ухвалення відповідного законопроекту створено. Залишилося тільки отримати більшість у парламенті.
І оцінка впливу на довкілля, і стратегічна екологічна оцінка передбачені положеннями Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, а зволікання із запровадженням оцінки впливу на довкілля призводило також до порушень Україною міжнародних угод, зокрема Конвенції Еспо (про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті), Орхуської Конвенції та Угоди про заснування Енергетичного Співтовариства.
Відходи
Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові гостро поставила на порядок денний питання поводження з побутовими відходами. Проблема давно набула катастрофічних масштабів, а ця історія, «як хірург, відрила давню пухлину». Але і цього року Україна отримала рамкову політику на найближчі 10-15 років, яка розпочне довгий шлях приведення системи поводження з відходами до європейських практик, – Національну стратегію управління відходами.
Упродовж 25 років такої стратегії в Україні не розроблялося, Міністерство впродовж року працювало над її положеннями і обговорювало із стейкхолдерами.
«Основними завданнями зараз стоять запровадження принципу циклічної економіки, запровадження принципу розширеної відповідальності виробника, та прийняту стратегією п’яти-ступеневу ієрархію управління відходами, яка працює в Європейському Союзі», – акцентував Семерак.
В наступному році чекає розробка національних та регіональних планів під реалізацію цієї доктрини. Великий, але необхідний шмат послідовної роботи з органами місцевої влади.
Кліматична політика
Особливою похвалою діяльності України у кліматичний сфері стало зайняття 20 сходинки, поряд з Європейським Союзом, у рейтингу Climate Change Performance, оприлюдненому на останній зустрічі сторін Рамкової Конвенції зі змін клімату ООН СОР23.
Україна також увійшла до першої десятки країн світу, які розробили стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року, як це передбачає Паризька угода (детальніше про проект української Стратегії низьковуглецевої розвитку читайте у статті Bellona).
Восени уряд затвердив план заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері змін клімату. Сама Концепція була схвалена у грудні 2016 року
На етапі погодження знаходяться ще два важливих законопроекти – про озонові речовини та вторинні парникові гази та про основні засади моніторингу, звітності та верифікацїі викидів парникових газів.
Семерак сподівається, що обидва будуть оприлюднені та схвалені парламентом на початку наступного року.
Водні ресурси
Цього року також ухвалено пакет підзаконних актів, які дозволять практично реалізувати європейський басейновий принцип управління водними ресурсами і системно підійти до вирішення проблем з якістю і доступністю води.
На виконання цих законів Мінприроди затвердило межі басейнів та суббасейнів річок, перелік забруднюючих речовин, положення про басейнові ради (інструмент працює в ЄС – залучення водокористувачів до управління), плани управління річковими басейнами. Зараз готується з ЄС план управління річки Дніпро, потім для Дністра і Західного Бугу.
Збереження природи
Низка вагомих внесків у розбудову природно-заповідного фонду України:
- Уряд ухвалив рішення про розширення території двох національних природних парків загальною площею майже 5 тис га, а також підтримав створення гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Приморський», який охоплює прибережну акваторію Азовського моря загальною площею 13 тис 115 га.
- Підготовлено пакет документів для розширення територій 6 національних природних парків.
- 9 ділянок українських букових та старовікових лісів цього року стали об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
- Створений Біосферний Чорнобильський заповідник.
Семерак також поскаржився на органи місцевого самоврядування, які не завжди готові йти на розширення природно-заповідної зони.
Міністр також розповів про роботу Мінприроди щодо збереження довкілля в районах, де відбуваються збройні конфлікти, а також про роботу у напрямку поводження з радіоактивними відходами та Чорнобильською зоною, зокрема – розвиток відновлювальної енергетики на території Зони відчуження.
Цьогорічний «провал» Мінприроди стосовно видачі дозволів на полювання на лосів Семерак закрив підписаним указом про внесення європейського лося до Червоної книги України. Наказ передано до Міністерства юстиції.
Попри значну кількість позитивних зрушень, експерти зауважують, що Мінекології досі не внесло на розгляд Кабінету міністрів проект оновленої екологічної стратегії
Крім цього, міністр промовчав про ситуацію із ліквідацією Державної екологічної інспекції України. З його слів, роботу можна буде побачити наступного року.
