В Україні необхідно терміново впорядкувати державний контроль за використанням пестицидів та заборонити небезпечні речовини. Діючі механізми на практиці не запобігають порушенням і зловживанням з боку агрохолдингів і не дозволяють ефективно оскаржувати ці порушення.
На цьому наголосили експерти і представники громадськості під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Зараз в Україні – 1092 пестициди, дозволені до використання, серед них і такі, які вже заборонені у Європі, Росії і Білорусі, розповіла Алла Войціховська, еколог МБО “Екологія-Право-Людина”. Але належного контролю за використанням пестицидів немає.
“Після реорганізації системи, санітарний нагляд передано Держпродспоживслужбі, яка підпорядковується Мінагрополітики, але лабораторії – не передані, вони залишилися у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я. І ці лабораторії не мають повноважень контролюючого органу. Тепер відповідальні за контроль – Держпродспоживслужба і Держекоінспекція, але у підсумку жоден з цих органів не здійснює належний контроль. Усе, що перевіряється, перевіряється de jure, а що вноситься насправді – ніхто не знає”, – пояснила Войціховська.
Марта Панькевич, юрисконсульт МБО “Екологія-Право-Людина”, нагадала, що згідно з чинним законодавством, агрофірми повинні були б використовувати лише зареєстровані в Україні засоби; розробляти карти-схеми внесення пестицидів та дотримуватися вимог щодо дистанції (щонайменше 300 метрів до присадибних ділянок), часу і погодних умов (лише у нічний/ранковий/вечірній час, за температури вище 22ᵒС і швидкості вітру не більше 3-4 м/с). Агрофірма повинна попереджати населення, коли і де буде вносити пестициди. 1 добу після людям забороняється виходити на власні поля, щоб не дихати пестицидами, розвіяними у повітрі.
“Ці нескладні правила фактично порушуються. Це призводить не лише до нищення городини, яку люди садять, але й негативного впливу на здоров’я людей”, – наголосила вона.
Експерти наголосили, що такі проблеми є практично у всіх регіонах країни.
“Люди можуть подати скарги до контролюючих органів, зокрема, Держекоінспекції і Держпродспоживслужби. Якщо їм пощастить і правопорушення буде встановлено, адміністративна відповідальність для такого підприємства – штраф 1700 гривень. Це не та сума, яка може стимулювати підприємство утримуватися від порушень. Більш того, Держпродспоживслужба не може оперативно виїхати, тому що у нас діє мораторій на проведення перевірок”, – зазначила Панькевич.
Алла Войціховська додала, що у разі наслідків для здоров’я людей після розпилення пестицидів дуже важко довести, що причиною є саме хімікати, а не кишкова інфекція. Не завжди вдається довести реальну причину загибелі бджіл – не всі лабораторії є незаангажованими.
Спроби місцевих мешканців боротися із порушеннями подекуди закінчуються тим, що агрохолдинги подають на них позови до суду щодо завдання шкоди репутації компанії.
Коментуючи ситуацію, Василь Рафальський, начальник відділу поводження з пестицидами та агрохімікатами Міністерства екології та природних ресурсів України, заявив, що в Україні не дозволений жодна із речовин, що згадані у Роттердамській конвенції.
“Немає пестицидів, заборонених у Європі – є регламенти, які встановлюють обмеження щодо використання і реєстрації. І Україна як учасник Роттердамської конвенції докладає зусиль для обмеження пестицидів, згаданих у регламенті. Але щоб внести пестицид до переліку заборонених в Україні, потрібне підтвердження того, що він небезпечний. Міністерство екології і природних ресурсів не веде такі переліки, оскільки ми реєструємо саме препаративні форми пестицидів”, – пояснив він.
З приводу малої кількості лабораторій, що можуть здійснювати перевірку пестицидів та агрохімікатів, Ірина Штець, начальник відділу державного екологічного контролю поводжен
“Державна екологічна інспекція здійснює державний контроль лише за поводженням з пестицидами”, – пояснила вона.
Екологи закликають навести лад у розподілі контролюючих повноважень і заборонити найбільш шкідливі пестициди.
“Ми вчергове звертаємося до Мінприроди, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби – будь ласка, у нас є конкретні законодавчі пропозиції. Ми пропонуємо обов’язково включити до переліку заборонених пестицидів ацетохлор, атразин і гліфосад. Наступне – просимо Мінприроди ініціювати виключення з обмеження мораторію на проведення перевірок Держпродспоживслужбою і Держекоінспекцією в частині поводження з пестицидами”, – заявила Алла Войціховська.
Окрім цього, просять розробити і затвердити порядок державного контролю за використанням пестицидів та акредитувати лабораторії, підпорядковані Держпродспоживслужбі і Держекоінспекції, на проведення вимірювань щодо використання пестицидів відповідно до їхніх компетенцій.
