В Україні необхідний жорсткіший контроль за використанням пестицидів – екологи

В Україні необхідно терміново впорядкувати державний контроль за використанням пестицидів та заборонити небезпечні речовини. Діючі механізми на практиці не запобігають порушенням і зловживанням з боку агрохолдингів і не дозволяють ефективно оскаржувати ці порушення.

На цьому наголосили експерти і представники громадськості під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Зараз в Україні – 1092 пестициди, дозволені до використання, серед них і такі, які вже заборонені у Європі, Росії і Білорусі, розповіла Алла Войціховська, еколог МБО “Екологія-Право-Людина”. Але належного контролю за використанням пестицидів немає.

“Після реорганізації системи, санітарний нагляд передано Держпродспоживслужбі, яка підпорядковується Мінагрополітики, але лабораторії – не передані, вони залишилися у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я. І ці лабораторії не мають повноважень контролюючого органу. Тепер відповідальні за контроль – Держпродспоживслужба і Держекоінспекція, але у підсумку жоден з цих органів не здійснює належний контроль. Усе, що перевіряється, перевіряється de jure, а що вноситься насправді – ніхто не знає”, – пояснила Войціховська.

Марта Панькевич, юрисконсульт МБО “Екологія-Право-Людина”, нагадала, що згідно з чинним законодавством, агрофірми повинні були б використовувати лише зареєстровані в Україні засоби; розробляти карти-схеми внесення пестицидів та дотримуватися вимог  щодо дистанції (щонайменше 300 метрів до присадибних ділянок), часу і погодних умов (лише у нічний/ранковий/вечірній час, за температури вище 22ᵒС  і швидкості вітру не більше 3-4 м/с). Агрофірма повинна попереджати населення, коли і де буде вносити пестициди. 1 добу після людям забороняється виходити на власні поля, щоб не дихати пестицидами, розвіяними у повітрі.

“Ці нескладні правила фактично порушуються. Це призводить не лише до нищення городини, яку люди садять, але й негативного впливу на здоров’я людей”, – наголосила вона.

Експерти  наголосили, що такі проблеми є практично у всіх регіонах країни.

“Люди можуть подати скарги до контролюючих органів, зокрема, Держекоінспекції і Держпродспоживслужби. Якщо їм пощастить і правопорушення буде встановлено, адміністративна відповідальність для такого підприємства – штраф 1700 гривень. Це не та сума, яка може стимулювати підприємство утримуватися від порушень. Більш того, Держпродспоживслужба не може оперативно виїхати, тому що у нас діє мораторій на проведення перевірок”, – зазначила Панькевич.

Алла Войціховська додала, що у разі наслідків для здоров’я людей після розпилення пестицидів дуже важко довести, що причиною є саме хімікати, а не кишкова інфекція.  Не завжди вдається довести реальну причину загибелі бджіл – не всі лабораторії є незаангажованими.

Не пропустіть:  В Україні заборонили використання азбесту

Спроби місцевих мешканців боротися із порушеннями подекуди закінчуються тим, що агрохолдинги подають на них позови до суду щодо завдання шкоди репутації компанії.

Коментуючи ситуацію, Василь Рафальський, начальник відділу поводження з пестицидами та агрохімікатами Міністерства екології та природних ресурсів України, заявив, що в Україні не дозволений жодна із речовин, що згадані у Роттердамській конвенції.

“Немає пестицидів, заборонених у Європі – є регламенти, які встановлюють обмеження щодо використання і реєстрації. І Україна як учасник Роттердамської конвенції докладає зусиль для обмеження пестицидів, згаданих у регламенті. Але щоб внести пестицид до переліку заборонених в Україні, потрібне підтвердження того, що він небезпечний. Міністерство екології і природних ресурсів не веде такі переліки, оскільки ми реєструємо саме препаративні форми пестицидів”, – пояснив він.

З приводу малої кількості лабораторій, що можуть здійснювати перевірку пестицидів та агрохімікатів, Ірина Штець, начальник відділу  державного екологічного контролю поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції України, пояснила, що відповідно до закону, цим має займатися Держспоживслужба при Мінагрополітики.

“Державна екологічна інспекція  здійснює державний контроль лише за поводженням з пестицидами”, – пояснила вона.

Екологи закликають навести лад у розподілі контролюючих повноважень і заборонити найбільш шкідливі пестициди.

“Ми вчергове звертаємося до Мінприроди, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби – будь ласка, у нас є конкретні законодавчі пропозиції. Ми пропонуємо обов’язково включити до переліку заборонених пестицидів ацетохлор, атразин і гліфосад. Наступне – просимо Мінприроди ініціювати виключення з обмеження мораторію на проведення перевірок Держпродспоживслужбою і Держекоінспекцією в частині поводження з пестицидами”, – заявила Алла Войціховська.

Окрім цього, просять розробити і затвердити порядок державного контролю за використанням пестицидів та акредитувати лабораторії, підпорядковані Держпродспоживслужбі і Держекоінспекції, на проведення вимірювань щодо використання пестицидів відповідно до їхніх компетенцій.

Коментарі facebook

коментар

Post Author: ecoprostir