Результати аналізу реалізації екологічних пріоритетів у діяльності уряду Олексія Гончарука за останні шість місяців, проведеного аналітиками екологічного think tank РАЦ “Суспільство і довкілля” невтішні. Турборежиму в організації у цій сфері не помітили.
“Наші очікування щодо непріоритетності питань довкілля в об’єднаному Міністерстві енергетики та захисту довкілля справдились. На жаль, попри записані амбітні цілі в урядовій програмі, похвалитись майже нічим”, – констатують екологи.
Згідно з опублікованим аналізом, Стратегія державної екологічної політики до 2030 року, яка б мала почати втілюватись у життя з 2020 року за допомогою затвердженого Плану дій, повністю ігнорується Мінекоенерго. А спроба підмінити усю охорону довкілля “зеленим” переходом лише звужує сферу до контексту зеленої енергетики та скорочення викидів парникових газів.
“З екологічних питань до переліку 100 основних досягнень Уряду за 2019 рік увійшли лише три питання, проте вони стосуються не стільки охорони довкілля, скільки управління природними ресурсами: виведення з тіні видобутку бурштину, введення електронного обігу деревини та інвентаризація лісів, запровадження електронних аукціонів на вилов риби”, – додали вони.
Серед досягнень аналітики називають початок процесу діджиталізації у сфері довкілля і управління природними ресурсами: впровадження Інвестиційного атласу надрокористувача, внесення до Публічної кадастрової карти інформації про 271 територію Смарагдової мережі, створення і наповнення геопорталу “Водні ресурси України”.
“На жаль, майже не приділялась увага роботі над імплементацією екологічної та кліматичної складової Угоди про асоціацію, особливо в тих сферах, де є суттєві відставання від графіка і майже відсутній прогрес – охорона природи, атмосферне повітря” – йдеться в аналізі.
Єдиним досягненням, зазначеним у звіті, є розробка проєкту закону України “Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення”, хоча, на практиці, законопроєкт розроблявся в рамках проекту GIZ.
Щодо такого важливого питання як управління відходами, Мінекоенерго обмежилось лише “супроводом законопроєкту у Верховній Раді України”.
Сподівання, що об’єднання міністерств дасть поштовх для практичної реалізації Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, залишилось на рівні очікувань.
Одна з рекомендацій для майбутнього міністра в РАЦ “Суспільство і довкілля” – “встановлення екологічних цілей таким чином, щоб вони перш за все були спрямовані на дії самого чиновника – “зберігати природні ресурси”, “усвідомлювати наслідки глобальних змін клімату”, і, зрештою, зробити питання охорони довкілля пріоритетними у своєму політичному порядку денному“.
