У столиці України розробили Концепцію поводження з твердими побутовими відходами, які утворюються в місті. Київ планує перейти від небезпечного методу захоронення до сортування, в тому числі на побутовому рівні, до переробки сміття.
Це допоможе покращити екологічну ситуацію в столиці на її околицях, оскільки мова йде про впровадження нових європейських практик поводження з відходами, повідомляє Газета.ua.
За словами заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва, запропонована схема поводження з побутовими відходами у Києві передбачає створення нових Центрів поводження з відходами, де буде передбачене сортування побутових відходів, з максимальним відбором ресурсоцінних компонентів – скла, пластику, металу та паперу, так званого умовного палива.
“У Києва є чітке бачення того як повинна розвиватися сфера поводження з відходами. Ми розпочали протиаварійні заходи на полігоні номер 5, розробляємо проект його подальшої рекультивації, паралельно вивчили найбільш реальні для нас технології переробки сміття і вже намітили можливі локації майбутнього будівництва. Також міська влада вважає необхідним створити прозору систему адміністрування сфери поводження з ТПВ, яка передбачала б повний контроль зі сторони територіальної громади міста Києва за обсягами утворення та рухом відходів. Це унеможливить порушення й намагання вивезення сміття на стихійні звалища”, – зазначає Пантелеєв.
Також заступник голови КМДА заявив, що у планах – реконструкція сміттєспалювального заводу “Енергія” зі створенням сучасної системи газоочищення та побудова п’яти сучасних сміттєпереробних підприємств, потужністю – від 350 тис т/рік до 450 тис т/рік.
На сьогодні у м. Києві утворюється близько 1,2 млн тонн ТПВ, з яких на сміттєспалювальний завод “Енергія” йде 253,8 тис. тонн, на полігони та звалища відправляється 946,2 тис. тонн (у т.ч. на полігон №5 прийнято 315,7 тис. тонн, на полігон №6 прийнято 97,8 тис. тонн, решта 532,7 тис. тонн розміщено на невстановлених звалищах області).
Ініціативи міста підтримали й в експертному середовищі.
Так Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” зазначив, що концепція співвідноситься з європейським підходом, адже спрямована не лише на перероблення відходів, а й стимулювання мешканців до зменшення обсягів сміття.
“У світі давно застосовують економічні інструменти, такі як стимулювання чистих закупок або встановлення обов’язкової оплати споживачами за певний предмет чи елемент пакування, який би в іншому випадку видавався безкоштовно. Насправді в місті йде сортування сміття, але воно має тіньовий та стихійний характер: безхатченки копирсаються в сміттєвих баках та виймають усе, що можна здати як вторсировину – папір, пластик, скло, метал. За такого підходу нічого буде сортувати на нових сортувальних станціях. Отже впровадження нової системи в Києві потребує вжиття певних заходів – встановлення закритих антивандальних контейнерів та, ймовірно, закриття пунктів прийому такої вторсировини, а можливо – їх перепрофілювання на міні-сортувальні пункти”, – зазначив він.
Як підкреслюють експерти, принципово нова система поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) запропонована Києвом – є розумною імплементацією найкращого європейського досвіду та побудована з урахуванням принципів Директиви ЄС “Про відходи та скасування деяких директив”.
Про актуальність нової державної політики, що базуватиметься безальтернативно на європейських підходах з урахуванням українських реалій, говорять й в Міністерстві екології та природних ресурсів.
Зокрема директор департаменту екологічноїбезпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України Сергій Лук’янчук наголошує, що на рівні Міністерства розроблена Національна стратегія поводження з відходами, яка по суті є першим за 25 років стратегічним документом національного рівня, що визначатиме державну політику у сфері поводження з відходами в найближчі десятиліття.
