У міністерстві захисту довкілля та службі віцепрем’єрки з євроінтеграції України відкинули ініціативу відстрочити запровадження екологічних норм ЄС в Україні, висунуту міністерством промисловості.
Міністр захисту довкілля України Роман Абрамовський та віцепрем’єрка з європейської інтеграції Ольга Стефанішина відкинули ініціативу відстрочити впровадження Україною екологічних норм ЄС. Про це в четвер, 10 вересня, в коментарі DW заявив Роман Абрамовський.
Раніше міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (мінпром) України надіслало Стефанішиній листа, де пропонувалося відстрочити імплементацію директиви Євросоюзу щодо викидів у повітря. Це питання Абрамовський обговорив зі Стефанішиною у четвер.
“Ми зійшлися на одній думці. По-перше, це неприйнятно для нас з точки зору виконання угоди про асоціацію. По-друге, це неприйнятно для нас з точки зору захисту українського народу від забруднення атмосфери”, – заявив Абрамовський.
Директива ЄС про промислові викиди
Український міністр також повідомив, що його відомство незабаром подасть на розгляд Кабміну законопроєкт щодо впровадження цієї директиви ЄС.
“Уже 23 вересня на засідання уряду буде винесено законопроєкт про зобов’язання зменшення та контроль промислового забруднення, який в цілому імплементує директиву 2010/75/EC про промислові викиди”, – зазначив Абрамовський.
Впровадження правил цієї директиви ЄС є одним із зобов’язань України за угодою про асоціацію. Згідно з порталом “Пульс угоди”, такий закон мали ухвалити ще минулого року. Абрамовський затримку пояснює тим, що міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України почало працювати лише в серпні. До цього ж воно було у складі єдиного міністерства енергетики та захисту довкілля.
“Головна зміна для забруднювачів – це введення інтегрованого дозволу, який буде ґрунтуватися на кращих доступних технологіях та методах управління”, – пояснив Абрамовський основну ідею законопроєкту.
Як відомо, інтегрований підхід до видачі дозволів бере до уваги загальний вплив на довкілля заводу, включно з викидами у повітря, стічними водами, продукуванням сміття, енергетичною ефективністю. Такі дозволи на граничні допустимі викиди повинні засновуватися на найкращих доступних технологіях, або ж BAT, Best Available Techniques.
За словами Абрамовського, ці нововведення мають запроваджуватися поступово: починаючи з енергетики, металургії та великої промисловості, а згодом справа дійде і до середнього бізнесу. “Ми ґрунтуємося на тому, що впровадження нових технологій однозначно зменшує рівень забруднення атмосферного повітря, скиди в водні об’єкти та утворення відходів”, – зазначив міністр захисту довкілля України.
Лист мінпрому щодо відстрочення імплементації норм ЄС
Цей лист міністерства стратегічних галузей промисловості датований 31 серпня. Його DW надала неурядова організація StateWatch. Абрамовський підтвердив його існування. У документі містяться “ключові пріоритети” мінпрому у сфері європейської інтеграції.
Один з них – “перегляд строків імплементації європейського законодавства у національне законодавство України”. При цьому в листі визнається, що таку імплементацію передбачено угодою про асоціацію з ЄС. “Такі норми та акти законодавства ЄС передбачають підвищення чинних на сьогодні вимог до промислових підприємств, зокрема у сфері захисту довкілля і, як наслідок, реалізацію масштабних інвестиційних проєктів екологічної модернізації“, – зазначають у мінпромі. Там оцінюють у мільярди доларів обсяги необхідних інвестицій у хімічну, металургійну та гірничорудну галузі. “Для частини підприємств це означатиме припинення виробничої діяльності”, – додається у листі.
Така пропозиція мінпрому викликала різку критику серед української громадськості.
