Стратегічні документи України на 94% відповідають Цілям сталого розвитку від ООН, але їх реалістичність менша — дослідження

Державні стратегічні документи України на 94% відповідають Цілям сталого розвитку до 2030 року, ухваленим Генеральною асамблеєю ООН, проте реалістичність їх впровадження в життя менша – 60%.

Про це розповіла заступник директора Інституту суспільно-економічних досліджень Світлана Ковалівськa під час презентації в Укрінформі Звіту про інтеграцію Цілей сталого розвитку в державні стратегічні документи України, передає Укрінформ.

“Наскільки Цілі сталого розвитку інкорпоровані в державні стратегічні документи. У цілому — це 94 %”, – зазначила Ковалівськa.

За її словами, найбільше відповідають вказаним Цілям урядова Середньострокова стратегія розвитку, Державна стратегія регіонального розвитку та Стратегія сталого розвитку України.

Водночас Ковалівська наголосила, що методологія про інтеграцію Цілей у документах не дозволяє оцінити реалістичність їх реалізації, тому експерти провели додаткове дослідження і виявили, що менше 60% державних стратегічних документів інтегровані із Цілями сталого розвитку від ООН.

Вона також додала, що серед сфер діяльності лідерами з інтеграції Цілей сталого розвитку є три основних сектори: екологічний, економічний та соціальний.

Не пропустіть:  Екологічна складова Індексу людського розвитку ООН

Разом з тим, член правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта додав, що для аналізу було взято 35 основних стратегічних державних документів.

У свою чергу, координатор із стратегічних питань соціального та економічного розвитку ПРООН в Україні Kaтерина Рибальченко розповіла, що Цілі сталого розвитку були прийняті Генеральною асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, які включають 17 цілей на глобальному рівні та 169 завдань, а їх складовими є достойне життя людей, доступ громадян до основних послуг з охорони здоров’я та освіти, захист екосистем в інтересах суспільства, партнерство — мобілізація глобальної солідарності в інтересах сталого розвитку, правосуддя та процвітання — побудова інклюзивної та прозорої економіки.

Вона підкреслила, що Україна адаптувала для себе 86 національних завдань та 172 національних орієнтири.

Коментарі facebook

коментар

Post Author: ecoprostir