Стан води у перехідних водах та прибережній зоні морів

Володимир Білоконь, проектний менеджер Команди підтримки реформ при Мінприроди

Відповідно до Водного кодексу України існують наступні визначення, що стосуються прибережних морських вод та перехідних вод (гирлових ділянок пониззя річок):

  • прибережні води – води між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря;
  • перехідні води – поверхневі води у межах гирлової ділянки річки, а також лиманів, де відбувається змішування прісних та солоних вод.

У рамках проекту EMBLAS була здійснена робота з поділу перехідних і прибережних вод на типи та водні масиви відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС. Таким чином попередньо було визначено 9 типів перехідних і 12 типів прибережних вод, а також визначено 41 водний масив перехідних вод та 32 водних масивів прибережних вод.

Обсяги скидання зворотних вод безпосередньо у морське середовище свідчить про найбільший обсяг скидання нормативно чистих стічних вод в Одеській області, а також значні проблеми з очисткою стічних вод у Миколаївській області та у меншій мірі в Херсонській області (див. таблицю 1 нижче). На жаль, за відомих причин, таблиця не дає цілісної картини скидання стічних вод для Донецької області.

Таблиця 1. Обсяги скидання зворотних вод до морського середовища (тис. куб. м). За даними екологічних паспортів областей за 2017 р.

Характеризуючи стан перехідних вод необхідно виділити наступні особливості (аналіз здійснено на основі відкритих даних Держводагентства:

Гирлова ділянка р. Дунай протягом 2016 – 2018 рр. характеризувалася значним забрудненням органічними речовинами, показники яких для хімічної потреби кисню (ХПК) та перманганатної окислювальності (ПМО) перевищували допустимі відповідно у три і два рази. Для цієї ділянки також є характерним понаднормативне забруднення нітритним азотом (N-NO2), а також зафіксовані перевищення нормативних показників для завислих речовин. Решта показників, таких як п’ятиденна біохімічна потреба кисню (БПК5), вміст амонійного (N-NH4) та нітратного (N-NO3) азоту, а також орто-фосфатів (Р-PO4) були у відносній нормі. За даними наведеними в Екологічному паспорті Одеської області за 2017 рік притоки української частини Дунаю (р. Ялпуг, р. Киргиж-Китай) характеризуються високим забрудненням органічними речовинами БПК5 до 7 разів, ХПК до 5 разів. Водночас, перевищення ГДК для нітритів сягає 15 разів і вище, а для сполук фосфору до 5 разів. Це свідчить про надходження у ці річки неочищених житлово-комунальних стоків та значне стаціонарне сільськогосподарське і дифузне забруднення. Величезний обсяг водного стоку Дунаю розбавляє ці забруднення але не запобігає їх потраплянню у Чорне море.

Якість води у пониззі Дністра та Дністровському лимані відзначалась як незадовільна для параметрів ХПК і БПК5 для яких зафіксовані перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) у 2-3 рази та для N-NH4 і N-NO2, які характеризувались ще вищим рівнем забруднення (перевищення ГДК склали 2-4 рази). При цьому найбільші перевищення ГДК були зафіксовані для завислих речовин. Високе забруднення такими макро-компонентами як хлориди та сульфати призводять до зміни катіонного складу води. Однак такі макро-компонентні зміни класу води не шкодять морському середовищу, а лише впливають на прісноводну біоту. Дані досліджень гідрометеорологічної мережі спостережень (за даними екологічного паспорта Одеської обл. за 2017 р.) підтверджують високі рівні забруднення води гирлової ділянки р. Дністер органічними речовинами (БПК5 та ХПК), сполуками азоту (N-NO2 та N-NH4), а також свідчать про значне забруднення сполуками заліза та нафтопродуктами. За останніми, перевищення ГДК сягають 8 разів.

Гирлова ділянка р. Південний Буг характеризується постійними перевищеннями показників ГДК за завислими речовинами, ХПК та ПМО та періодичними за БПК5. Періодичними перевищеннями ГДК також характеризуються N-NO2 (перевищення досягають 3-х раз) та N-NH4. Аналогічно р. Дністер, вода р. Південний Буг зазнає значного макро-компонентного забруднення, зокрема хлоридами та сульфатами, що відображається на зміні катіонного складу води. Забруднені води Південного Бугу розчиняються значно більшим обсягом більш чистої води Дніпра. Для дніпровських вод майже не було виявлено перевищень ГДК для сполук азоту, так само як і інших параметрів (виняток –ХПК яке іноді перевищувало допустимі межі). Саме тому в Дніпро-Бузькому лимані в останні два роки спостерігалася більш стабільна ситуація щодо основних гідрохімічних параметрів якості води. Позитивний вплив більш чистої води р. Дніпро підтверджується даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, за даними якого відсутні перевищення нормативних показників для води Дніпро-Бузького лиману.

Стан забрудненості річок Причорномор’я свідчить про надзвичайно високий антропогенний тиск на ці маловодні річки, зокрема у рамках скидання неочищених житлово-комунальних стоків, що посилюється забрудненням річок як зі стаціонарних сільськогосподарських джерел так і дифузного забруднення. Для цих річок спостерігаються найвищі показники забруднення органічними речовинами 10 разів для БПК5 і 5 разів для ХПК, а також для сполук азотної групи (N-NO2 до 10 разів, N-NH4 до 2-х разів). Повсюдні перевищення ГДК зафіксовані для нафтопродуктів, заліза, завислих речовин і фосфатів. Найбільш забрудненими є річки Сарата, Кагильник, Хаджидер, Барабой та інші. Лише малий водний стік вказаних річок є єдиною причиною їх незначного впливу на якість прибережних і морських вод Чорного моря.

Не пропустіть:  Електротранспортний прорив

Зазначені вище показники забруднення води перехідних ділянок головних річок України визначають стан якості води прибережних вод Чорного моря. Відповідно до досліджень, здійснених у 2016 р. проектом EMBLAS найгіршою ситуацією щодо кількості фітопланктону відзначаються прибережні води і шельфова ділянка, що прилягає до р. Дунай. Тоді як загальний рівень евтрофікації Чорного моря, схоже, покращився, а найбільшою мірою покращення відбулося у Дніпровсько-Бузькій області, де відзначено тенденцію до зниження концентрації хлорофілу-a. Водночас значний ареал впливу р. Дунай просто вражає, однак головною причиною такого впливу є значний середньорічний стік цієї річки – 198 куб. км на рік з яким виноситься у Чорне море величезна кількість мінеральних та органічних речовин. Див. малюнок 1 нижче:

Космічний знімок концентрації хлорофілу-а в Чорному та Азовському морях станом на 19-22 травня 2016 року (див. звіт проекту EMBLAS: Joint Black Sea Surveys 2016: National Pilot Monitoring Studies and Joint Open Sea Surveys in Georgia, Russian Federation and Ukraine, 2016).

Результати дослідницького моніторингу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу показали відсутність у літні місяці 2019 р. перевищень ГДК у пробах води відібраних поблизу головних пляжів північно західного Причорномор’я. Водночас характеризуючи екологічний стан північно – західного регіону Чорного моря, а саме причин аномального явища – плям жовто-зеленого кольору в акваторії Одеського заливу у червні 2019 року, інспекція повідомляє про поєднання декількох аномальних кліматичних умов поточного року: 

  • наднормативний вміст мінеральних та органічних речовин у річковому стоці (перевищення практично на 40% місячного річкового стоку, який приніс в морську екосистему підвищені концентрації розчинених органічних і мінеральних сполук азоту і фосфору);
  • забруднення морського середовища внаслідок скидів антропогенного походження, яке включає значні обсяги скидів зворотних та стічних вод;
  • висока температура морської води, яка з кінця травня до початку червня склала 240С і вище.

Вказаний висновок нажаль не збігається з даними дослідницького моніторингу, наведеного вище.

Перші кроки з моніторингу морського плаваючого сміття показали, що Чорне море може бути одним з найбільш забруднених європейських морів. Особливо вражає засміченість пляжів та басейнів малих річок.

На малюнку 1 звертає на себе ситуація надзвичайно високого забруднення в Таганрозькій затоці Азовського моря, що є безперечною відповідальністю Російської Федерації щодо неналежного очищення житлово-комунальних та промислових стічних вод міст Ростов-на Дону, Таганрог, Новочеркаськ, Азовськ і Батайськ. Річка Сіверський Донець, що протікає територією України, покидає її межі в Луганській області, а потім протікає значну відстань територією Російської Федерації, до її впадіння у р. Дон. 

На стан Азовського моря також впливає неналежна якість води річок Приазов’я, однак вони не можуть змагатися з великою і повноводною річкою Дон, так само як з величиною його впливу на Азовське море. Річки Приазов’я (річки Мокра Московка, Молочна) характеризуються значним антропогенним забрудненням. За даними Запорізького обласного центру з гідрометеорології зафіксовані перевищення ГДК для завислих речовин (до 20 разів) нітритного азоту (до 40 разів), амонійного азоту (до 2 раз); спостерігаються постійні перевищення нормативних показників для органічних речовин (БПК5 і ХПК – 1.5 і 2 рази відповідно). Вказані дослідження свідчать про постійне надходження до зазначених річок неочищених житлово-комунальних стоків, а також потрапляння неочищених стічних вод зі стаціонарних джерел сільськогосподарського походження і значного дифузного забруднення. Малий стік зазначених водних об’єктів не призводить до суттєвого впливу на якість прибережних вод Азовського моря. Так за даними Державної Азовської морської екологічної інспекції прибережні води характеризуються відносно стабільною якістю. Виключенням є нафтопродукти і залізо, за якими періодично відбуваються перевищення ГДК.

Висновки

  • Найбільший вплив на Чорне море здійснює р. Дунай, на Азовське – р.Дон.
  • До найбільш забруднених річок відносяться річки Причорномор’я та Приазов’я які забруднюються неочищеними житлово-комунальними стоками, а також потерпають від неочищених стічних вод зі стаціонарних джерел сільськогосподарського походження і значного дифузного забруднення.
  • Суттєвого забруднення також зазнають річки Південний Буг та Дністер; незадовільна якість води у гирлових ділянках вказаних річок негативно впливає на якість прибережних та морських вод.

Коментарі facebook

коментар

Post Author: ecoprostir