Оксана Абдулоєва, Експерт з оцінки впливу на довкілля Команди підтримки реформ при Мінприроди
Оцінка впливу на довкілля (ОВД) — нова процедура в екологічних стандартах, запущена Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Майже дворічний досвід дії закону демонструє, що для українських підприємців формування звітів з ОВД стало чималим викликом. Підприємці не знайомі зі шляхами та інструментами збору й опрацювання даних, їм важко дається розуміння численних нормативних вимог, а малий бізнес та деякі галузі схильні недооцінювати масштаби свого впливу.
Все це впливає на якість самих звітів і унеможливлює здійснення таких важливих для державної еко-політики операцій як аналітика й прогнозування. Виходячи з цього, ми вирішили відповісти на найбільш розповсюджені питання, з якими стикається бізнес, а також надати деякі загальні рекомендації по формуванню звітів з ОВД.
На що взоруватися при підготовці звітів?
У національній екологічній політиці є чимало нормативів, стандартів і методик. Нехай у своїй назві вони і не містять словосполучення «оцінка впливу», але дозволяють визначити внесок підприємства чи іншого суб’єкта господарювання у якість або деградацію водних ресурсів, повітря, земель, а також визначити міру ризику для здоров’я населення.
Наприклад, візьмемо такий компонент довкілля, як ґрунти. У звіті з ОВД ви розкриваєте вплив планованої господарської діяльності на ґрунти у трьох розділах.
Розділ 3 «Опис поточного стану довкілля»
Описати поточний стан — значить зібрати усі можливі відомості про місцеві ґрунти. Використовуємо офіційні дані, наявні у підрозділах органів влади, у державних і бюджетних установах, плануємо спеціальні дослідження. По-перше, звертаємося із запитами до органів місцевого самоврядування, у центр Державного земельного кадастру, в обласні центри гідрометеорології або в Центральну геофізичну обсерваторію імені Бориса Срезневського, обласні філіали Інституту родючості ґрунтів.
Так чи інакше, але ми зіштовхнемося з певним дефіцитом даних про ґрунти. Спочатку можна користуватися наявною науковою літературою (атласи грунтів тощо), але жодна наявна література не може забезпечити необхідний рівень деталізації про місцеві умови та особливості. Тому звертаємося до організацій, які можуть провести прямі ґрунтові обстеження, а також передаємо проби ґрунту на аналізи в атестовану лабораторію. Завдання на цьому етапі — з’ясувати найголовніші природні властивості ґрунтів, рівень забруднення, ерозії, засолення, підкислення, підтоплення.
Розділ 4 «Опис факторів довкілля, що зазнають впливу»
Тримаємо перед очима перелік категорій нормативів щодо ґрунтів і задаємо собі послідовні питання про те, що буде з ґрунтами в ході підготовчих робіт і впровадження проекту планованої діяльності. Наприклад: чи передбачається зняття верхнього шару грунту, які грунти зазнають ерозії, забруднення, підкислення, інших проявів фізико-хімічної деградації, чи погіршаться показники родючості грунту тощо. У такому формулюванні, коли одну велику проблему впливу на ґрунти вдається подрібнити на частини, з окремими частинами вже значно легше справитися. Стосовно кожного із питань можна знайти нормативні документи і галузеві стандарти, нормативно-правові вимоги у земельному законодавстві або щонайменше наукові рекомендації гранично допустимих рівнів.
Розділ 5 «Опис і оцінка можливого впливу на довкілля»
У цьому розділі узагальнюємо дані, перетворюємо їх на висновки і оціночні судження. Що оцінюється: величина, характер, масштаб, тривалість, частота, зворотність, значимість впливу. Мінекорерсурсів невдовзі збирається оприлюднити методичку, в якій будуть наявні рекомендації з переліком корисних нормативних документів. Документи будуть структуровані по відношенню до кожного із десяти компонентів довкілля (зазначених у статті 6 Закону «Про оцінку впливу на довкілля»: здоров’я населення, кліматичні фактори, атмосферне повітря, землі, ґрунти, води, фауна/ флора/ біорізноманіття, соціально-економічні умови, ландшафти, матеріальні об’єкти (включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину).
Оцінка поточного стану довкілля (baseline): нормативи та рекомендації
Щоб оцінити поточний стан довкілля, потрібно за стандартними методиками виміряти (або іншим способом визначити) певні [ОА1] показники ознак і властивостей ґрунтів. Якщо провести аналогію з гаманцем, то для оцінки його поточного стану достатньо в нього заглянути і підрахувати наявні купюри і монети. Жодні нормативи вам для цього не потрібні.
Ознаки і властивості ґрунтів добре відомі, у методичних рекомендаціях, що будуть підготовлені Мінекоресурсів, визначено їх рекомендований перелік в залежності від категорії земель і галузі діяльності, більше того, існує чимало атласів з описом природних ознак і властивостей ґрунтів, які можна вважати еталонними. Стандартних методик визначення ознак і властивостей ґрунтів також чимало, вони викладені у ДСТУ і в методиках виконання вимірювань (скорочено МВВ), затверджених до використання.
Вирішуємо проблеми звітів з ОВД
Проблема № 1: відсутня інформація про джерела даних
Часто у звітах з ОВД неможливо встановити джерело інформації і тих осіб, які брали участь у зборі і підготовці інформації для звіту. Це особливо актуально для тих випадків, коли йдеться про приватні проекти планової діяльності. Це зауваження до звітів можна назвати одним з найважливіших, адже без відомостей про джерела даних виникають питання до достовірності інформації та рівня її деталізації.
Якщо не вказані спеціалісти, залучені до робіт, то важко розподілити відповідальність за неякісний звіт, звіт з неповною або недостовірною інформацією. Можливі шляхи вирішення проблеми: вказувати авторів (виконавців) кожного розділу звіту, а також відомості про використані документи та літературу. Так чи інакше, але кожне підприємство у певний час буде змушене підтвердити достовірність наданої інформації, і критично важливо, щоб воно не опинилося у безвихідному становищі з початком провадження свої діяльності через бажання зекономити на фахових висновках або небажання до них дослухатися.
Проблема № 2: недостатній рівень деталізації при описі поточного стану довкілля
У звітах з ОВД дуже поширена ситуація, коли опис поточного стану довкілля зводиться до відомостей про загальні природні риси області або району, тоді як площа території планованої діяльності може складати кілька десятків або сотень гектарів. У даній ситуації потрібен локальний рівень деталізації інформації: про рельєф, ґрунти, рослинний покрив і природні та напівприродні екосистеми, метеорологічні умови, про місцеві водозбірні басейни, найближчі річки та водойми, фоновий вміст забруднюючих речовин у повітрі, грунтах і водах, рівень грунтових вод, гірські породи тощо. Радимо зосередитися у розділі на викладенні фактів, отриманих з офіційних джерел, а також від фахівців у відповідній галузі знань.
За офіційними даними треба звертатися до місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, державних і бюджетних установ. Наприклад, якщо мова йде про збір даних по атмосферному повітрю, то варто звертатися до гідрометеорологічних організацій ДСНС і підрозділів з екології в обласних або Київській держадміністрації (розрахункові значення фонових концентрацій забруднюючих речовин).
Проблема № 3: не підтверджені оцінки, що відносяться до спеціальної галузі знань
Часто у звітах з ОВД можна знайти доволі голослівні твердження та висновки, наприклад: «Вплив проектованої діяльності буде носити оздоровчий вплив на річку у цьому регіоні». При цьому фахові оцінки гідрологів та фахівців з водного і водно-болотного біорізноманіття у звіті відсутні. Зрозуміло, що судження оціночного характеру (є значний вплив, нема значного впливу, поточний стан поганий чи хороший) мають підтверджуватися даними.
Більше того, якщо у звіті міститься завідомо неправдива інформація про незначний вплив на річку, а в самий розпал реалізації проекту буде встановлено зовсім протилежне, то, зекономивши на фахових дослідженнях, суб’єкт господарювання ризикує понести серйозні втрати у зв’язку з тимчасовим зупиненням або припиненням діяльності за судовим позовом. Єдиний вихід з цієї ситуації — це вказувати виключно достовірні дані, які підкріплені фаховими оцінками й надійними науковими джерелами.
