Міністерство інфраструктури України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розпочинають роботу над розробкою Національної стратегії розвитку велотранспорту в Україні.
Про це заявила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук під час пресконференції в Укрінформі 15 грудня.
“Єдиний шлях спонукати все більше людей обирати екологічний транспорт для пересування є сприяння розвитку екологічних видів транспорту на рівні національної і місцевої влади. Саме тому Мінінфраструктури і Міндовкілля в рамках співпраці з проєктом Європейського Союзу в сфері зміни клімату EU4Climate запропонували сфокусуватися на розробці Національної стратегії розвитку велотранспорту в Україні, яка покликана запропонувати напрямки та механізми сприяння розвитку велотранспорту в українських містах. Україна на політичному рівні підтримала цілі Європейського зеленого курсу. Відповідно розробка і реалізація стратегії стане частиною українського внеску як в Європейський зелений курс, так і в Паризьку кліматичну угоду”, – зазначила Ставчук.
Вона додала, що розвиток велотранспорту і збільшення частки населення, що обирає такий транспорт, сприятиме покращенню якості повітря в українських містах.
Планується, що концепція установить конкретні цілі та чіткі заходи з розвитку велосипедного транспорту на рівні країни. Це, в свою чергу, дасть сигнал регіональній і місцевій владі про те, що велотранспорт має значення й буде враховуватися у державній політиці та отримає відповідну підтримку. Стратегія сприятиме координації транспортної політики, обміну передовим європейським досвідом, нарощуванню потенціалу місцевої та регіональної влади, співфінансуванню інвестицій у велосипедну інфраструктуру та фінансування пілотних проєктів, досліджень (доказовий підхід у проєктуванні та розробці) та інформаційних кампаній.
Заступниця міністра інфраструктури України Наталія Форсюк зауважила, що велотранспорт є особливо актуальним засобом пересування в умовах пандемії.
“Ми бачимо, що з моменту введення карантину в Україні кількість і велосипедистів і користувачів електросамокатів та інших пристроїв значно збільшилася, тому що людям так простіше пересуватися. Але що треба для того, щоб велосипедисти їхали? Все дуже просто, їм має бути не страшно”, – наголосила Форсюк.
За її словами, Мінінфраструктури та Мінекології розпочинають роботу над концепцією розвитку велотранспорту для того, щоб створити безпечну велосипедну інфраструктуру та зробити її утримання пріоритетом.
“Розробка цієї стратегії для нас є дуже важливою. Ми сподіваємося, що це буде сприяти сталому розвитку міст і зеленої транспортної інфраструктури загалом. І приведе до того, що потрібно більш за все мешканцям наших міст в транспортній сфері. Вони хочуть: зменшення смертності, чисте повітря, менше заторів і, звичайно, зменшення шуму від автомобілів під своїми вікнами”, – додала Форсюк.
Йоханнес де Мол, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні, у своїй промові зазначив, що Посольство підтримує розробку Національної велосипедної стратегії та поділився досвідом розвитку велоруху в Нідерландах: “Велосипеди — це ідеальний транспорт для невеликих відстаней — особливо в містах. У Нідерландах люди обирають велосипед, бо це зручно, це дозволяє зменшити викиди Вуглекислого газу в атмосферу, позитивно впливає на здоров’я. Завдяки використанню велосипедів система громадського транспорту не є перевантаженню та залишається зручною”. Наразі в Нідерландах реалізується велосипедний план „Тур де Форс 2020”, який було розроблено як партнерство влади, представників велоіндустрії, громадських організацій, освітніх інституцій та ініціатив.
Успіх Нідерландів в розвитку велоінфраструктури підтверджує необхідність національних планів та стратегій для досягнення значних результатів.
“Понад 30 українських міст вже мають стратегічні документи, спрямовані на розвиток велосипедної інфраструктури, переважно ініційовані місцевими громадськими організаціями. Але лише у кількох з них справді відбуваються систематичні та послідовні зміни, з різних причин.”, — відмітив Богдан Лепявко, голова U-Cycle. Очікується, що національної велосипедної стратегії встановить вимоги національного рівня до місцевих органів щодо розробки локальних велосипедних стратегій та цільових програм для міст і областей, що зробить процес розвитку велоруху більш системним.
Богдан також додав, що в Україні з кожним роком стає все більше користувачів велотранспорту лише за час пандемії і локдауну, в умовах обмежень роботи громадського транспорту і стрімкого зростання попиту на індивідуальний транспорт, кількість велосипедистів у Києві зросла у 2,5 рази – так показав цьогорічний підрахунок велосипедистів у Києві. Враховуючи високий суспільний попит Національна стратегія дасть поштовх для подальшого розвитку велотранспорту у регіонах, містах та громадах.
Андреас Бірман (Програмою розвитку ООН в Україні) та Вікторія Яшкіна, національна координаторка Проекту ЄС/ПРООН в Україні “EU4Climate”, зазначили, що сталий транспорт та мобільність є основними складовими сталого розвитку. У Порядку денному сталого розвитку до 2030 року сталий транспорт інтегрований до кількох Цілей сталого розвитку. Важливість транспорту для кліматичних дій додатково визнається в рамках РКЗК ООН — транспортний сектор буде відігравати особливо важливу роль у досягненні Паризької угоди, враховуючи той факт, що близько чверті глобальних викидів парникових газів, пов’язаних з енергетикою, надходять від транспорту , включаючи Україну.
Під час події було презентовано результати дослідження “Потреба у розвитку велотранспорту та перешкоди до її реалізації у містах і регіонах України”. Авторка дослідження Ірина Бондаренко зазначила, що основною потребою користувачів велосипеда є наявність якісної велосипедної інфраструктури. “Ми опитали сорок осіб з усіх регіонів України, і майже всі вони назвали найбільшою перешкодою для велоруху те, що їздити на велосипеді дорогами небезпечно, відсутні безпечні велосипедні доріжки, відсутні місця, де можна залишати велосипед на парковці або біля дому.” Дослідниця додала, що поява комфортних та безпечних умов для велосипедистів призведе до збільшення їх кількості.
Серед інших заходів, які потребують покращення було визначено: освіта проектантів, процедура збору даних про велосипедистів та транспорт загалом, обов’язковість вимог з розробки велосипедних концепцій та планів містам та громад та гарантоване фінансування на будівництво велоінфраструктури.
