ПРООН в Україні дала рекомендації Верховній Раді щодо впровадження Зеленого порядку денного

Програма розвитку ООН в Україні презентувала результати огляду роботи Верховної Ради VIII скликання у впровадженні Зеленого порядку денного і дала рекомендації Верховній Раді IX скликання. Прес-брифінг відбувся 19 листопада в Українському кризовому медіа-центрі.

В огляді ПРООН розглянуто ефективність роботи ВР VIII скликання відносно 10 узагальнених пріоритетів Зеленого порядку денного, серед яких: перехід до зеленої економіки, розвиток відновлювальної енергетики, боротьба зі зміною клімату, охорона довкілля. Список пріоритетів і база даних створювалися на основі Цілей сталого розвитку ООН, засад стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Угоди про коаліцію депутатських фракцій “Європейська Україна” і експертних досліджень.

Результати огляду:

Синергія 

20 індикативних, тобто системних, законопроєктів з 36 завершилися прийняттям законів. Вони були підтримані більшістю фракцій, груп і позафракційних депутатів – зелений порядок денний об’єднав парламентарів восьмого скликання. Було створено міжфракційне об’єднання  “Зелена енергія змін” (переіменовано в “Енергетика та довкілля”). 

Фокус

Роботою ВР VIII скликання більшою мірою були охоплені питання зеленої економіки, енергофективності та відновлюваної енергетики. Парламент недостатньо приділяв увагу ефективному управлінню відходів  та екологічній складовій якості життя. Поза увагою також лишилися питання атмосферного повітря та промислового забруднення. 

Системність

Більшу частину системних законів з питань Зеленого порядку денного ініціював і розроблював уряд України. Діяльність Верховної Ради була направлена на створення нових системних законів. Залишено поза увагою перегляд чинних законопроєктів, наприклад, ключового закону “Про охорону навколишнього природного середовища”, який був прийнятий у 1991 році. 

Ефективність

Подання усіх законопроєктів підтримувалися якоюсь із груп народних депутатів, тому ще на етапі реєстрації законопроєкт одержував підтримку певною кількістю голосів. Середня тривалість розгляду індикативних законопроєктів з Зеленого порядку денного – 224 дні. Проте, закон по ратифікації Паризької угоди, поданий у ВР президентом, розглядався один день. 

Рекомендації Верховній Раді IX скликання щодо впровадження Зеленого порядку денного:

  • Посилення інституційної спроможності

«В ідеалі, депутати повинні мати напрацювання щодо законопроєктів ще на етапі передвиборчих перегонів. Також ми рекомендуємо створити аналітичний центр у самій Верховній Раді та використовувати можливості міжнародних інституцій», – сказала Зоряна Козак, експертка ПРООН в Україні.

  • Акцент на системних законах 

«Разом із законопроєктом слід завжди подавати так звану “білу книгу”, що в комплексі окреслює, які заходи мають бути вжиті, а також – окреслити часові та фінансові перспективи їхнього впровадження»

  • Посилення співпраці між суб’єктами законодавчої ініціативи
  • Запровадження механізмів оцінки
Не пропустіть:  Екодайджест-2030 за 29 червня - 5 липня

«Потрібно впровадити інструмент перегляду ефективності вже прийнятих законів. За приклад можна взяти метод оцінки, який існує в ЄС, так званий ретроспективний механізм оцінки. В наших умовах її міг би проводити уряд: він би з’ясовував, як впроваджується закон, які проблемні питання, чи відповідає він своїм цілям». 

Також свої рекомендації запропонував Остап Єднак, народний депутат України VIII скликання, колишній секретар комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики:

«Досвід показує, що коли профільний міністр афілійований з якоюсь конкретною політичною силою і має її підтримку, це дуже допомагає у прийнятті законопроєктів. Є багато обставин, які повинні врахувати депутати IX скликання: це системність роботи, політичне лідерство, залучення різних стейкхолдерів, оцінка впливу різних законопроєктів на різні групи інтересів і можливості реалізації останніх».

Про плани чинного парламенту щодо впровадження Зеленого порядку денного розповів народний депутат Олег Бондаренко:

«Наші пріоритети зараз – виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС, підтримка тих напрацювань, що були у ВР VIII скликання, прийняття в другому читанні двох дуже важливих законів  (про озоноруйнівні речовини та  фторовані парникові гази і про систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів). Далі це запровадження системи законодавства з управління відходами і створення екологічного кодексу України».

Про цілі міжфракційного об’єднання «Енергетика і довкілля» розказала народна депутатка ВР IX скликання Леся Василенко:

«Мета нашого об’єднання – щоб екологія завжди залишалася поза політикою. І щоб депутати, незалежно від їхньої фракції чи комітета, завжди думали про те, як їхні рішення будуть впливати на довкілля. Ми повинні говорити про екологічні права людини, тобто забезпечення чистоти екології не заради самої частоти, а заради вищої якості життя».

Програма розвитку ООН працює в Україні з 1993 року. Вона надає аналітичну підтримку українському парламенту в створенні належного законодавства у сфері довкілля і сталої енергетики та сприяє підвищенню обізнаності громадян у цих питаннях.

Коментарі facebook

коментар

Post Author: ecoprostir