1 липня 2017 року Сихівський районний суд Львова скасував ухвалу, яка надавала Львівському регіональному ландшфтному парку “Знесіння” земельну ділянку у постійне користування та визначала її зовнішні межі.
Про це розповіла Софія Шутяк, провідний юрист-консультант Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Катерина Ракитянська, юрисконсульт НПП “Голосіївський”, додала, що у липні 2017 року Київський касаційний суд своїм рішення у справі незаконної забудови на частині території НПП “Голосіївський” “створив прецедент, коли будь-який орган місцевого самоврядування може нехтувати приписами земельного кодексу […] при вирішенні питання про надання земельної ділянки в оренду”.
Софія Шутяк підкреслила, що такі випадки не є поодинокими. «Часто об’єкти Природно-заповідного фонду України змушені виборювати право на своє існування в суді. […] А поки справи у судах тривають, бізнес потихеньку забудовує території», – пояснила вона. Віктор Клід, директор Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України, пояснює, що проблема полягає у відсутності речових прав на землю у природоохоронних об’єктів, а також схеми загальнодержавного розвитку екомережі. «Це дає привід для зловживань та різного роду тлумачень», – підкреслив він. Пан Клід зауважив, що надання природоохоронним об’єктам речових прав на землю є пріоритетним напрямком роботи Міністерства екології та природних ресурсів України у 2017 році.
Віктор Клід акцентував увагу на низькому рівні екологічної свідомості та обізнаності суддів. Олександр Завадович, екс-директор регіонального ландшфтного парку “Знесіння” (1991-2012 роки) додав, що для ефективного та справедливого розгляду справ судді мають пройти додатковий профільний вишкіл.
Олексій Василюк, еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”, зауважив, що є також приклади позитивного вирішення справ стосовно природоохоронних об’єктів: «Я дуже здивований наскільки свідомо судді намагаються всебічно вивчити питання дотичні до Природо-заповідного фонду в Одеській області». Пан Василюк підкреслив, що суддівські рішення прийняті на користь Природо-заповідного фонду мають частіше висвітлюватись у ЗМІ: «Судді мають чути, що є інші судді, які приймають рішення правильно і що не є загальноприйнятою практикою приймати рішення не на корись Природо-заповідного фонду».
