Екологічна складова оновленої Енергостратегії до 2035 року (I етап)

Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 7 червня  2017 року відбулася презентація оновленої Енергетичної стратегії України до 2035 року, яку представили міністр енергетики Ігор Насалик та заступниця міністра Наталія Бойко.

Насалик зазначив, що новий документ – «Енергетична стратегія України до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» окреслює стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Він зауважив, що системою реалізації стратегії буде відповідний План дій.

Екопростір проаналізував документ на предмет екологічної складової.

Енергетична стратегія України розділена на три сектори, і в кожному з них визначено пріоритетні завдання. Перший етап – реформування енергетичного сектору (до 2020 р.), другий етап – оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури (до 2025 р.), і третій –  забезпечення сталого розвитку (до 2035 р.).

Документ містить окремий розділ, присвячений питанням охорони довкілля.

Під час першого етапу у сфері енергоефективності та охорони довкілля передбачається запровадження стандартів будівництва «пасивний дім», досягнення цільових показників скорочення викидів SO2, NOx та пилу згідно з Національним планом скорочення викидів та запровадження в Україні системи торгівлі викидами парникових газів.

За прогнозами, в цей період відновлювальні джерела енергії  розвиватимуться найбільш динамічними темпами порівняно з іншими видами генерації, що дозволить збільшити їх частку у структурі загального первинного постачання енергії до 25%.

Екологічні зобов’язання та екологічна безпека генерації енергії

Скорочення викидів оксидів сірки та азоту

В Україні поточний рівень викидів забруднюючих речовин перевищує нормативи ЄС у середньому в 7-80 разів залежно від їх типу. Заплановано виконати їх за SO2 і пилом до 2028 р., за NOx – до 2033 р., передбачивши індивідуальний для кожного енергоблоку підхід щодо виконання поставлених зобов’язань.

Декарбонізація виробництва енергії

«Проблема декарбонізації та зменшення викидів забруднюючих речовин до оновленого рівня зобов’язання до 2020 р. загалом може вирішуватися в Україні певною мірою за рахунок зниження енергоємності ВВП країни, загального скорочення обсягів первинного постачання енергії, а також за умови часткового виведення з експлуатації ТЕС», – йдеться в документі.

Не пропустіть:  ЄС запропонував Україні 100 млн євро для наповнення Фонду енергоефективності

Виконання перспективних (після 2020 р.) вимог щодо викидів парникових газів вбачається можливим шляхом імплементації механізму торгівлі викидами парникових газів, встановлення питомих показників для кожного джерела викидів та запровадження інших ринкових та неринкових інструментів скорочення викидів парникових газів.

Шляхи та інструменти

Стратегія передбачає, що основним завданням на загальнодержавному рівні у сфері охорони довкілля до 2020 р. повинно стати законодавче забезпечення механізмів фінансування інвестиційних проектів з будівництва газоочисного обладнання в рамках Національного плану скорочення викидів.

На загальнодержавному рівні передбачається створити основи для розбудови системи утилізації відходів паливно-енергетичного комплексу. Сюди відноситься впровадження новітніх технологій щодо утилізації відходів паливно-енергетичного комплексу, завершення будівництва сховищ для відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів його переробки та зміни до законодавчої бази щодо стимулювання збільшення обсягів утилізації відходів.

Основними заходами, які планується досягти поставлених цілей – Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок, оцінка впливу на довкілля, запровадження системи екологічного менеджменту та аудиту (EMAS), формування системи поводження з відходами, розроблення Державної цільової програми виведення з експлуатації уранових об’єктів, розроблення законодавства для запровадження в Україні системи торгівлі викидів парникових газів та інших ринкових і неринкових інструментів.

Функції з врахування цих положень у зовнішньополітичній діяльності України та під час проведення переговорів й укладання міжнародних переговорів покладаються на Міністерство екології та природних ресурсів. Крім цього, Мінприроди має контролювати виконання зобов’язань у досягненні цілей Паризької угоди та інших міжнародних природоохоронних угод.

 

Коментарі facebook

коментар

Post Author: ecoprostir