Міністерство екології та природних ресурсів на 68,2% виконує принципи належного екологічного врядування у межах своїх повноважень. Оцінка здійснювалася за основними принципи належного врядування – прозорість, участь громадськості, підзвітність політики, ефективність та узгодженість.
За результатами експертної оцінки проекту «Моніторинг та оцінка впровадження Україною положень Люксембурзької декларації, що стосуються екологічного врядування», представленої 12 червня в ході Шостої офіційної зустрічі Панелі з питань довкілля та зміни клімату Східного партнерства, Мінприроди найкраще забезпечує відкритість та підзвітність (69% та 70% відповідно).
Автори дослідження акцентують, що Україні необхідно сформувати цілісне бачення належного екологічного врядування у діалозі з громадськістю та іншими заінтересованими сторонами, щоб формувати надійну базу європейських реформ у сфері охорони довкілля.
«Україна наразі перебуває на етапі докорінного реформування своєї екологічної політики та законодавства, а також формування належних методів та форм управління у сфері довкілля. Точкові реформи не завжди дають бажаний ефект, можуть призвести до фрагментації реформування, коли поза увагою залишається загальна ціль», – заявили автори дослідження Ганна Голубовська-Онісімова (МАМА-86) та Наталія Андрусевич (РАЦ «Суспільство і довкілля»).
Високу оцінку стосовно прозорості Мінприроди отримало в основному завдяки забезпеченню до наборів відкритих даних, деякі з яких не оновлювалися з 2016 року або публікуються вперше. Мінприроди також активно комунікує про свою діяльність, доступно пояснює про прийняті рішення. Розробники звіту наголошують, що Міністерству притаманна прозора поведінка навіть там, де цього не вимагають процедури чи законодавство.
| Принципи належного врядування | Бали / відсоток досягнення |
| Відкритість (прозорість) | 33,1 з 48 / 69% |
| Участь громадськості | 11,8 з 18 / 65,6% |
| Підзвітність | 10,5 з 15 / 70% |
| Ефективність | 0,8 з 3 / 27% |
| Узгодженість | 6 з 9 / 67% |
| Загалом | 61,4 з 90 / 68,2% |
Участь громадськості забезпечується Мінприроди на 65,6%, за результатами дослідження. Основним недоліком експерти зазначають незалученість громадськості до підготовки звітів, відсутність річних звітів про результативність екологічної політики. Замміністра екології за питань євроінтеграції Микола Кузьо також відмітив, що проблемним є питання доступу до екологічної інформації. «Норми нашого законодавства вже надають інструменти і можливості для доступу до такої інформації, але треба зробити так, щоб систематизовано і у зрозумілий спосіб презентувати екологічну інформацію суспільству. Щодо неї можна дискутувати, на її підставі можна ухвалювати рішення», – зазначив Кузьо.
За підзвітність Мінприроди отримало максимальний бал – 70% виконання. Міністерство активно користується різними засобами комунікації та роз’яснює свою діяльність заінтересованим особами. Однак автори дослідження наголошують, що нечітка система розподілу обов’язків між центральними органами виконавчої влади у сфер охорони довкілля створює ефект розмитості у підзвітності та не дає цілої картини.
«В цілому, очільники Мінприроди демонструють нову модель поведінки, розуміння ролі громадськості та її право знати про діяльність державного органу, який працює за гроші платників податків», – наголосили автори.
Низьку оцінку отримала ефективність екологічної політики (27%), але автори наголосили, що цілі та завдання екополітики України стануть більш вимірюваними після схвалення Верховною Радою оновленої Стратегії екологічної політики на період до 2030 року. На цю оцінку також впливають дії та бездіяльність органів влади на місцевому рівні, відповідність штрафів розміру завданої школи (хоча й Мінприроди надало свої пропозиції стосовно підвищення ставок до ВРУ).
Стосовно узгодженості екополітики, Мінприроди отримало результат 67% та намагається піднести значення екологічної політики й активно працює над її наскрізністю. Найкращим прикладом узгодженості експерти називають клімат, значні успіхи також у сфер поводження з відходами. Але далекими від розуміння сучасних екологічних вимог залишаються аграрний сектор, гідроенергетика, економічна політика.
Загалом автори дослідження зазначили, що Україна у даному питанні наразі показує найбільший прогрес серед країн Східного партнерства.
Додаткова інформація:
Оцінка впровадження Люксембурзької декларації в Україні: належне екологічне врядування
Аналітичний документ “Належне екологічне врядування в Україні: відповідність європейським принципам”
Довідка
Мінприроди України першим серед споріднених міністерств Східного партнерства виробило «мякий» інструмент впровадження у життя принципів належного екологічного врядування, затверджених у Декларації міністрів щодо співпраці у галузі навколишнього середовища та зміни клімату (Люксембурзька декларація).
Східне партнерство – ініціатива ЄС, яка поширюється на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
