Частка енергії з відновлюваних джерел до 2030 року в Україні має зрости до рівня 27%, в тому числі в електроенергетиці до 25%, опаленні та охолодженні – до 35%, транспорті – 14%, передає Енергореформа.
Досягнення таких цілей передбачає проєкт Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року (НПД ВЕ-2030), розроблений Держенергоефективності та оприлюднений для обговорення на його сайті.
У проєкті зазначається, що його розроблено, зокрема, з урахуванням результатів виконання НПД ВЕ 2020, відповідно до якого передбачалося досягти показників використання зеленої енергії в електроенергетиці до 11%, опаленні та охолодженні – 12,4%, транспорті – 10%. Водночас ці показники становлять 13,9%, 9,3% та 2,5% відповідно.
З огляду на це, Держенергоефективності пропонує забезпечувати подальший розвиток відновлюваної енергетики на конкурентних та ринкових засадах, у тому числі в рамках аукціонної системи підтримки, а саме за моделлю Feed-in-Premium.
На думку агентства, застосування Corporate PPA’s (прямих договорів) дозволить збільшити частку відновлюваних джерел енергії в енергобалансі без додаткового фінансового навантаження на державу та споживачів.
Також агентство акцентує увагу на необхідності запровадження системи видачі гарантій походження електричної енергії з альтернативних джерел енергії, в тому числі тим споживачам, які будують зелені електростанції для власного споживання.
У майбутньому українська система видачі гарантій походження електричної енергії має бути підключена до Європейського хабу Асоціації органів-емітентів та до регіонального реєстру гарантій походження Енергетичного Співтовариства, наголошує Держенергоефективності.
Крім того, воно пропонує у наступні 10 років надати пріоритет розвитку відновлюваної енергетики регіонам із недостатньо розвинутими потужностями ВДЕ та енергодефіцитним регіонам, переважно північним, оскільки до 2021 року приблизно 55% об’єктів ВДЕ була побудована у п’яти південних областях (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська).
Цьому сприятиме проведення аукціонів із визначеними регіонами (областями), зазначається в проєкті.
Згідно з ним, особлива увага в частині розвитку ВДЕ приділятиметься Донецькій та Луганській областям, сприятливою територією для розвитку ВДЕ називається зона відчуження Чорнобильської АЕС.
Проєкт передбачає, що подальше стимулювання державою розвитку сонячної електроенергетики відбуватиметься в мінімальних обсягах, оскільки показники її розвитку відповідно до НПД ВЕ-2020 перевиконано більш ніж втричі.
Планується, що потужність СЕС може бути збільшено до 10 ГВт (зараз 6,3ГВт – ЕР), з яких 7 ГВт промислових виробників та 3ГВт споживачів.
Водночас НПД ВЕ-2030 передбачає інтенсивний розвиток генерації з використанням енергії вітру, біомаси та біогазу, оскільки їхній розвиток суттєво відстає від попереднього плану. Що стосується біоенергетики, то одним із варіантів пропонується переобладнання вугільних і газових ТЕС на роботу на альтернативному паливі, в тому числі біометані.
Виробництво е/е з енергії вітру в Україні може бути збільшено шляхом використання більш потужних вітрогенераторів та введення в експлуатацію нових потужностей наземних ВЕС. Планується ріст таких потужностей до 4,7ГВт на кінець 2030 року, офшорних ВЕС – до 300 МВт (зараз потужність ВЕС складає 1,53 ГВт).
Згідно з планом, потужність біогенерації має зрости до 1,5 ГВт (зараз 244 МВт).
Крім того, план передбачає розвиток виробництва гідроелектроенергії за рахунок, зокрема, малих ГЕС, а також геотермальних установок.
Відносно проз’юмерів зазначається, що потенційною моделлю їх підтримки може бути використання системи Net billing, яка передбачає застосування взаємозаліку за відпущену і спожиту електричну енергію між постачальником та споживачем в грошових одиницях замість зеленого тарифу.
Ще одним важливим учасником ринку мають стати віртуальні агрегатори – посередники між малими гравцями та ринком, які дозволяють споживачам продавати свої керовані навантаження та електроенергію, яку вони генерують та/або накопичують у засобах накопичення.
З метою забезпечення технічної інтеграції відновлюваних джерел енергії в енергосистему, план передбачає введення в експлуатацію нових високоманеврових потужностей з можливістю швидкого пуску в обсязі 1350 МВт та систем накопичення енергії в обсязі 640 МВт у 2030 році.
Що стосується споживання зеленої енергії в системах опалення і охолодження, то в плані зазначається необхідність створення умов для забезпечення об’єктів теплоенергетики паливом.
Механізмом для організації ринку біопалива в Україні має стати використання електронної платформи, де здійснюватимуть торгівлю біопаливом всі зацікавлені виробники та споживачі, як це зокрема відбувається у Литві на біржі Baltpool.
Запровадження біржі дозволить створити в Україні прозорий та конкурентний ринок біопалива; сприятиме зниженню цін на біопаливо; забезпечить генеруючі потужності біопаливом; стимулюватиме залучення іноземних інвестицій в біоенергетику України, йдеться в проєкті.
Крім наявної деревної біомаси, перспективним відновлюваним джерелом для виробництва теплової енергії називаються енергетичні рослини, які вирощуються на малопродуктивних землях, а також біометан.
Виробництво відновлюваної теплової енергії також доцільно нарощувати за рахунок впровадження геліоколекторів, особливо у південних областях України, де кількість сумарної сонячної радіації складає 1300-1400 кВт∙год/м2. Технічно-досяжний потенціал сонячної енергії для виробництва тепла становить, за різними оцінками, 14,5-17 млрд кВт-год/рік порахували в Держенергоефективності.
Що стосується транспорту, то згідно з планом, використання енергії з відновлюваних джерел в транспортному секторі пропонується за рахунок: електроенергії, виробленої з ВДЕ, рідких та газоподібних похідних біомаси, зеленого водню.
Трансформації галузі сприятимуть також зміни до Податкового та Митного кодексів України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні, які наберуть чинності 1 січня 2022 року, зазначається в проєкті.
