За останній рік ступінь імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС у сфері захисту довкілля зріс з 47 до 60 % відповідно до пульсу угоди
Про це зазначила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук на сьомому засіданні Комітету асоціації між Україною та ЄС, повідомляє прес-служба Міндовкілля.
“Ми високо цінуємо започаткований діалог з ЄС з питань “Зеленої Угоди” і сподіваємося на його продовження за участю широкого кола експертів з обох сторін. Україна також очікує запуску фінансової платформи та покращення координації між донорами, про що було погоджено у вересні на Другій зустрічі Діалогу. Ми зацікавлені в подальшому обговоренні використання гарантій Фонду сталості ЄС для “зелених” проєктів та інших потенційних фінансових механізмів для реалізації оновленого Національно визначеного внеску України», – наголосила Ставчук.
У Міндовкіллі зазначили, що практичний фокус уваги України у сфері зеленого курсу ЄС націлений зараз на три напрямки:
- Розробка Плану дій оновленого Національно визначеного внеску, впровадження якого охоплює усі сектори економіки і будується на довгостроковому моделюванні. Важливі трансформації, які будуть зазначені в Плані дій, стануть першим етапом довгострокової стратегії щодо досягнення кліматичної нейтральності в Україні.
- Розробка фінансової стратегії імплементації ключових трансформацій НВВ2. Зараз Міндовкілля за підтримки EU4Climate у співпраці з UNDP готує відповідний документ.
- Розвиток потужної архітектури кліматичного урядування – питання, пов’язані з кращою координацією, моніторингом досягнення кліматичних цілей і звітності, тощо.
У свою чергу представники Європейського Союзу відмітили, що вітають кроки України до «зеленого» переходу та висловили свою підтримку українським реформам і зусиллям на цьому шляху.
У сфері кліматичної політики цього року досягнутий значний прогрес:
- прийнятий оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди. Його ціль скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року;
- прийнята Стратегія з екобезпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року;
- запущена система моніторингу, звітності і верифікації парникових газів у промисловості;
- запущена система збору даних про обсяги озоноруйнівних і фторованих парникових газів.
Зі свого боку, представники Єврокомісії відзначили, що Україна дуже активно попрацювала протягом року в напрямку кліматичної політики та захисту довкілля. Вони відмітили, що зацікавлені в тому, аби Україна прийняла на озброєння довгострокову стратегію з низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Також у ЄС відзначили, що перехід на низьковуглецеву економіку має бути соціально рівноправним і справедливим, а реформи мають торкнутися кожної галузі економіки.
Представник Генерального директорату по кліматичних діях ЄС Еліна Бардрам відмітила, що ЄС готові надати технічну допомогу та вести діалог з Україною щодо кліматичних цілей.
Під час зустрічі Ірина Ставчук запевнила партнерів з ЄС, що український Уряд продовжує впроваджувати екологічні реформи, необхідні для виконання Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Про це свідчить і індикатор імплементації напрямку «Навколишнє природне середовище та цивільний захист». За останній рік він підвищився з 47% до 60 %.
За останній рік Урядом України прийнято такі важливі рішення у сфері захисту довкілля:
- Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року;
- Морська природоохоронна стратегія України;
- плани дій щодо збереження рисі євразійської, морських ссавців, осетрових видів риб, бурого ведмедя;
- розроблений законопроєкт «Про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами»;
- за 2020 – першу половину 2021 року кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду збільшено на майже 35,5 тис. га;
- стратегію управління лісами України до 2035 року подано на розгляд Уряду;
- цифровізація сфери захисту довкілля та створення ЕкоСистеми – української державної платформи, де будуть зібрані всі адміністративні екопослуги для бізнесу та вся екологічна інформація для громадян;
- визначені зони, вразливі до нітратного забруднення, що запускає імплементацію нітратної директиви ЄС.
«Україна – важливий партнер для ЄС і Угода про асоціацію є правовим фундаментом нашої співпраці, тому ми закликаємо українську сторону просуватися в напрямку прийняття законодавства, яке дозволить імплементувати екологічні ціл, і вітаємо великі амбіції, що є в України у кліматичному напрямку. Ми продовжимо співпрацю в таких питаннях, як фінансова та технічна допомога у контексті захисту довкілля, але вважаємо, що Україна має більше виділяти власних ресурсів для розвитку потенціалу екологічного врядування», – відзначив представник ЄС з екологічних питань, пан Янузевський.