28 лютого Верховна Рада України винесла на порядок денний засідання окремий екологічний блок. Розглядали у другому читанні оновлену Стратегію екологічної політики на період до 2030 року, та в першому читанні законопроекти про запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парнкових газів та про обмеження й поступову заборону озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.
Усі ці законопроекти – урядові, розроблялися Мінприроди разом з міднародними експертами, й відповідають міжнародним зобов’язанням України.
На диво, у залі зібралася доволі активна концентрація депутатів, готових підтримати не притаманні “передвиборчому” періоду екологічні законопроекти.
Першою йшла Стратегія екологічної політики України на період до 2030 року (Екостратегія-2030). Законопроект із Стратегією у першому читанні ухвалили у жовтні минулого року. Потреба оновити чинну Екостратегію до 2020 року назріла з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, Паризької угоди й також необхідності змінити підхід до формування екополітики як такої.
Стратегія має важливий інноваційний підхід, зокрема 30 вимірювальних індикаторів, які поставлять так звані KPI у виконанні цієї важливої стратегії.
До законопроекту було внесено 206 пропозицій та правок народних депутатів України. Врахування й відхилення правок було надзвичайно динамічним, й врешті з 241 голосами “за” Стратегію прийнято.
Наступним розглядали законопроект про засади моніторингу, звітності й верифікації викидів парникових газів. Документ розроблявся Мінприроди разом з експертами Світового банку.
“Система моніторингу забезпечить високу точність, достовірність, надійність та порівнянність звітних даних про викиди парникових газів, які можуть застосуватися для різних цілей: для удосконалення державної політики у цій сфері до запровадження економічних інструментів регулювання викидів парникових газів, а також стати важливим елементом та основою для подальшого співробітництва між країнами у сфері зміни клімату”, – наголосив у виступі міністр екології Остап Семерак.
Законопроект підтримали майже всі виступаючі. Олексій Рябчин (“Батьківщина”) наголосив, що запровадження системи МЗВ дозволить використовувати механізми Паризької угоди, модернізувати економіку й ставати їй більш енергонезалежною. Документ підтримала і фракція БПП. У своєму виступі його підтримав навіть Нестор Шуфрич, однак не втримався і почав говорити про субсидії та розслідування корупції в “Укроборонпромі”.
“За” ухвалення законопроекту у першому читанні, з умовою доопрацювання до другого читання, проголосувало 243 нардепи.
Третім законопроектом в екологічному блоці розглядався “Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази“. Метою законопроекту є врегулювання відносин у сфері поводження з речовинами, використання яких впливає на озоноруйнівний шар, а також обладнання, яке працює з їх використанням.
У виступі до депутатів міністр екології Остап Семерак нагадав, що Україна у 2012 році отримала рішення про недотримання вимог Монреальського протоколу.
“Для виходу з цього стану Україна взяла зобов’язання законодавчо врегулювати контроль за озоноруйнівними речовинами та запровадити упереджувальні заходи для зменшення використання таких речовин. У разі невиконання таких зобов’язань, а саме цей закон покликаний, щоб виконати зобов’язання, є загроза вжиття санкцій, зокрема повної заборони постачання цих речовин з країн-сторін протоколу”, – наголосив Семерак.
Законопроект ухвалено в першому читанні, “за” проголосувлао 240 народних депутатів.
Очікувалось, що на голосування також винесуть законопроект щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю, який передбачає підвищення адміністративної відповідальності за екологічні порушення (№8026).
Ще два законопроекти мали стосуватися змін до Податкового та Митного кодексів, направлені на стимулювання розвитку галузі електричного транспорту (№8159 та 8160 перше читання). Документи пропонують тимчасово до 31 грудня 2028 року звільнити від ввізного мита комплектуючі вироби для виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, а також низку податкових пільг на придбання електрокарів, реалізацію літій-іонних акумуляторів, зарядних пристроїв та електротранспорту, а також передбачити не менше 5% паркомісць для електромобілів.
Цього року очікується ще низка важливих природоохоронних та енергетичних ініціатив, серед яких:
- законопроект №8449д, який повинен запустити аукціони на ринку зеленої енергетики
- рамковий закон “Про управління відходами”, який покликаний запровадити в Україні європейську модель поводження з відходами
- законопроект №9336 “Про державну природоохоронну службу” має амбітну мету реформувати систему державного нагляду та контролю у природоохоронній сфері
- законопроект “Про енергетичну ефективність”, який відповідає Директиві 2012/27/ЄС та передбачає шляхи підвищення енергоефективності у різних секторах
