Греція, Афіни, 1977 рік, 48 градусів Цельсія — найвища температура, яка коли-небудь спостерігалася в Європі. Беручи до уваги останні погодні умови, існує велика ймовірність, що рекорд може бути побитим.
Європейські “гарячі точки”
“Така погода, що хто вмер, той каятиметься”
Посилаючись на опубліковані Європейським космічним агентством знімки з супутника, ми можемо зробити наступний висновок: увесь європейський континент потерпає від посухи і спеки, враховуючи навіть і скандинавські країни.
«2018 рік стає одним із найспекотніших в історії, показуючи нові температурні рекорди в багатьох країнах. Подиву це не викликає. Теплові хвилі і висока температура, які ми відчуваємо на собі, узгоджуються з тим, що ми очікуємо в результаті зміни клімату, викликаного викидами парникових газів. Це не сценарій майбутнього. Це відбувається зараз» — з такою промовою виступила Всесвітня метеорологічна організація (ВМО).
ВМО попереджає про продовження посухи і аномально високих температур протягом літа в Північній Європі (від Ірландії до країн Балтії та південної Скандинавії). «Ця посуха може супроводжуватися браком води, місцевими грозами, ризиками пожеж і втрат врожаю, оскільки вологість ґрунту знижується», — сказано в повідомленні.
Португальська метеорологічна служба зазначає, що 2018 можна впевнено порівнювати з 2003 роком, коли була зафіксована найвища температура в країні за всі часи. Адже термометр зі швидкими темпами досягає позначки 40°С, а навіть найнижчі температури вночі залишаються біля 25-30°С.
Холодний скандинавський регіон теж дивує своїми погодними показниками. 17 липня у Норвегії і Фінляндії були зафіксовані рекордно високі температури — 33,5 °C і 33,4 °C відповідно.
У Литві і Латвії влада вже оголосила режим надзвичайної ситуації.
А стовпчик термометра в Берліні в останні дні рідко опускається нижче позначки в 35 градусів. Екологи б’ють на сполох. Мешканці прісних водойм важко переносять спеку. У Гамбурзі тільки за вихідні виловлено близько п’яти тонн мертвої риби. Схожа ситуація і в датському Оденсе. Через спеку рівень кисню у воді знизився до екстремально низької позначки, що призвело до масової загибелі риби.
Природа вміє давати здачу
- Енергетика
Пов’язаність погодних умов та енергетики полягає в тому, що практично нечувана висока температура в Європі несподівано привела до підвищення цін на природний газ та електроенергію, а також викликала питання про енергозабезпеченість регіону в довгостроковій перспективі.
До прикладу в Німеччині, пік потреби на електроенергію збігся по часу зі зниженням продукування відновлюваної вітрової енергетики. Наявні силові потужності вітру є недостатніми для забезпечення звичного рівня генерації вітряних електростанцій. Від аналогічної проблеми потерпають Велика Британія, Данія та Іспанія. Таким чином вітрові електростанції Європи забезпечують всього 6,2% попиту на електроенергію в регіоні (зазвичай — до 12%).
Більше того, у зв’язку з аномальною спекою призупинилося виробництво енергії від двох атомних реакторів у Франції. Припинення роботи реакторів пояснюється наміром запобігти нагріванню води, що застосовується для охолодження реакторів.
У Швеції через перебої в енергопостачанні приведена в стан повної готовності електростанція Карлсхман, потреба в якій з’являється виключно в холодні періоди року.
- Засухи
Мабуть, найбільш очевидний результат феноменально високої температури, який, проте, несе за собою колосальні наслідки. Так, у Німеччині рівень води в річці Ельба у деяких місцях опустився до 54 см, а ширина русла скоротилися на кілька метрів. Це у свою чергу вплинуло на річкову флору та фауну, а також річкові перевезення. Існує велика ймовірність, що рівень води в Ельбі опуститься ще нижче.
- Забруднення повітря
Ситуація, яка особливо проявляється у Києві та інших містах-мільйонниках. Метеорологічні умови сприяють накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря. Спостерігається антициклональний характер погоди, денна висока температура та нічні затримуючі шари повітря. Рівень забруднення діоксидом азоту досягнув 5 — 6 середньодобових ГДК (гранично-допустима концентрація).
- Танення льодовиків
Льодовик на горі Кебнекайсе, який ще донедавна вважався найвищим піком Швеції, втратив свій титул. Відбувається це, звичайно, у зв’язку з вкрай високими температурами. Лише за липень він втратив 4 метри висоти, що означає — в минулому місяці кожен день на льодовику тануло в середньому 14 см снігу! Така ситуація, на жаль, не є унікальною. З нею вже протягом двох десятиліть знайомі також льодовики інших скандинавських “тигрів” — Норвегії та Фінляндії.
- Пожежі
Суха спекотна погода і сильні вітри, через перепади атмосферного тиску, призводять до лісових пожеж.
У Греції лісові пожежі забрали вже більше 90 життів. Такого числа жертв не було зареєстровано ні на одній пожежі в Європі з 1900 року. У країні був оголошений траур за загиблими.
На півдні Португалії в популярному у туристів районі Моншик влада евакуювала два села. На боротьбу з вогнем тут направлено більше семисот пожежних і не менше десяти спеціалізованих літаків і вертольотів.
40°С? А ми тут при чому?
Як би не хотілося цього визнавати, але той факт, що останні чотири роки вважаються найжаркішими за всі часи метеорологічних досліджень, є наслідком людської діяльності.
У серпні 2004 року в журналі Science було опубліковане наукове дослідження під заголовком «Періоди спекотної погоди в XXI столітті будуть більш інтенсивними, більш частими і більш тривалими». Автори, Джеральд Міль і Клаудія Тібальді з Національного центру атмосферних досліджень, зазначили про існування взаємозв’язку між викидами парникових газів і затяжною спекою. Прогноз вчених, на жаль, підтвердився — теплові хвилі трапляються все частіше, тривають довше, а температура піднімається все вище. І більшість кліматологів впевнені, що тенденція буде продовжуватися.
Вчені міжнародного об’єднання World Weather Attribution (WWA) притримуються точки зору, що така згубна зміна клімату є наслідком глобального потепління. Вони дослідили вплив глобального потепління на регіональні погодні явища, що мали місце цього літа, і прийшли до висновку, що останнім подіям в Європі сприяли саме зміни клімату в глобальному масштабі.
Глобальна зміна клімату призвела до того, що збільшився ризик виникнення подібних тривалих періодів спеки. Такі періоди екстремально високої температури стануть нормою, якщо збережуться нинішні темпи потепління.
Щоб вирішити цю ситуацію, потрібно розуміти, що простих рецептів просто не існує. Потрібно сконцентрувати зусилля на скорочення викидів від спалювання викопного палива. Але і цього мало. Переформатування структури економіки, тобто зміна вектору її розвитку від ресурсного виробництва до економіки послуг; еволюція практик сільського господарства та правильне поводження з відходами – ось ті складові змін, які необхідні нам для успішного вирішення проблеми.
На глобальному рівні країни зобов’язалися докласти зусиль для зменшення викидів парникових газів і засвідчили це у Паризькій угоді 2015. Україна теж долучена до цього процесу і в 2018 році стала однією із перших, хто розробив стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року.
Паризька угода – це міжнародний договір, який спрямований на те, щоб врегулювати та знизити кількість викидів парникових газів. Сторони-підписанти угоди ставлять перед собою конкретну мету — утримати зростання середньої світової температури на рівні значно нижче 2 °C від доіндустріальних рівнів та спрямовувати зусилля на обмеження зростання температури до 1,5 °C від доіндустріальних рівнів.
Важливо розуміти, що кожен може здійснити свій внесок у протидію глобальному потеплінню та запобіганню наслідків змін клімату. Навіть, на перший погляд, незначні зусилля можуть потенційно стати частинкою великих змін.
Використовувати енергоефективні побутові електричні прилади; економити водні та енергетичні ресурси; при будівництві будинку використовувати матеріали для кращого збереження тепла; при можливості, встановлювати сонячні батареї на даху; сортувати сміття; ходити пішки; їздити громадським транспортом, особливо трамваями і тролейбусами – ось інструкція та modus vivendi для того громадянина, якому не байдуже на планету, на якій він живе.
Навіть у випадку повного припинення продукування всіх парникових газів прямо сьогодні, одно в атмосфері залишиться значна кількість тих парникових газів, що були продуковані раніше, протягом багатьох десятків років. Тож, окрім роботи зі зниження викидів парникових газів на перспективу, необхідним є вміння адаптуватися до вже наявних змін клімату. Саме на двох цих напрямках — адаптації та зменшенні викидів — і будується нова глобальна кліматична політика, але не можна перекладати усю відповідальність на міжнародні інституції, адже кожен із нас лишає свій carbon footprint — вуглецевий відбиток, і завдяки простим щоденним звичкам його можна зменшувати.
Джерела
